Вікторія Славінська
Анонс концерта для організаторів
Вікторія Славінська (Дніпро, Україна) – автор музики, виконавець у жанрі авторської пісні, організатор фестивалів та концертів авторської пісні у Дніпрі.
У програмі концерту — авторські пісні на вірші улюблених поетів, та популярні українські пісні, які Вікторія співає разом з глядачами. Це не просто концерт, це – пісенна душевна розмова про те, що нас робить щасливими навіть у ці бурхливі часи, коли довкола війна та біда. Розмова про особисте та спільне, про те, що турбує та зігріває душу.
Вікторія Славінська народилась та живе в Україні, у місті Дніпро. У звичайному житті — web-розробник (створює та адмініструє сайти). Творче життя в авторській пісні розпочалося з 1997 року у клубі авторської пісні “Альма-Матер”. Брала участь у концертах та фестивалях авторської пісні в Україні, Чехії, Німеччині, Ізраїлю, Латвії, Естонії, Америці, Канаді. Вікторія — один з організаторів Дніпровських фестивалів АП “Вагант”, «Облака” та онлайн-проекту “Бард-кухня”. Виступає сольно та у складі “Тріо АКВАРЕЛЬ”.
Вікторія пише музику на вірші улюблених поетів із 2016 року. Її пісні співзвучні багатьом, це скарб із глибини душі, справжнє диво, яке може розділити кожен слухач. Вікторія – виконавець широкого спектру. Їй під силу пісні будь-якого настрою: ліричні, філософські, гуморні, рольові. У її виконанні легко поєднуються природна свобода і глибоко продумане відчуття до кожної пісні, і все це разом нерозривно з особистістю Вікторії.
Докладніше про творчість та життя Вікторії ви дізнаєтесь на концерті. Буде музично, лірично, поетично та незмінно душевно.
Виктория Славинская (Днепр, Украина) – автор музыки, исполнитель в жанре авторской песни, организатор фестивалей и концертов авторской песни в Днепре.
В программе концерта — авторские песни на стихи любимых поэтов и популярные украинские песни, которые Виктория поет вместе со зрителями.Это не просто концерт, это песенный душевный разговор о том, что нас делает счастливыми даже в эти лизие времена, когда вокруг война и беда. Разговор о личном и общем, о том, что беспокоит и согревает душу.
Виктория Славинская родилась и живет в Украине, в городе Днепр. В обычной жизни – web-разработчик (создает и администрирует сайты). Творческая жизнь в авторской песне началась с 1997 года в клубе авторской песни «Альма-Матер». Участвовала в концертах и фестивалях авторской песни в Украине, Чехии, Германии, Израиле, Латвии, Эстонии, Америке, Канаде. Виктория — один из организаторов Днепровских фестивалей АП «Вагант», «Облака» и онлайн-проекта «Бард-кухня». Выступает сольно и в составе «Трио АКВАРЕЛЬ».
Виктория пишет музыку на стихи любимых поэтов с 2016 года. Ее песни созвучны многим, это клад из глубины души, настоящее чудо, которое может разделить каждый слушатель. Виктория – исполнитель широкого спектра. Ей по силам песни любого настроения: лирические, философские, юморные, ролевые. В ее исполнении легко сочетаются естественная свобода и глубоко продуманное ощущение каждой песни, и все это вместе неразрывно с личностью Виктории.
Подробнее о творчестве и жизни Виктории вы узнаете на концерте. Будет музыкально, лирически, поэтически и неизменно душевно.
Біографія
Привіт, любі друзі!
Давайте знайомитись ближче. Я, Вікторія Славінська, народилася та живу у Дніпрі (Україна). Виконавець, автор музики, організатор фестивалів та концертів авторської пісні. Граю на шестиструнній гітарі, хоча навчалася у музичній школі за класом на фортепіано.
З авторською піснею я познайомилася ще в 70-му якомусь затертому році, коли моя мама зовсім «випадково» купила мені в подарунок вінілову платівку пісень Булата Окуджави. Я вибрала сама цей подарунок лише тому, що на обкладинці цієї платівки красувався чоловік з гітарою. А я дуже хотіла навчитися грати на гітарі. Ще й тому, що фортепіано, за яке мене посадили з 5 років, вже добряче мені набридло. Яке ж це було відкриття: «Мама, мама, это я дежурю. Я дежурный по апрелю…» Так потім натхненно підспівували ми з моєю подружкою і затирали до дірок цю платівку.
А потім був студентський театр «ЮНІСТЬ» при Дніпропетровському університеті, куди мене, ще школяркою старших класів, занесло якимсь дивним поривом вітру. І ось тут почалося: Клячкін, Візбор, Кім, Нікітін, Луферов …. І закружляв кругообіг з пісень, прізвищ і доль. І закрутило мене в цьому танці з віршів та нот назавжди!
Через багато років, 1997 року, я прийшла до клубу авторської пісні «АЛЬМА-МАТЕР». Ось у ньому і почався мій творчий розвиток. Ми співали багато «то вместе, то поврозь, а то попеременно». Ми були єдиним цілим і майже сім’єю 🙂 Я й уявити не могла, що я ДВА рази на тиждень не прийду в улюблений клуб і не надихаюсь піснями та розмовами. Ах, так, і справами! Адже ми організовували концерти. Ну, «МИ» це сильно сказано… Основним ідейним натхненником та «директором землетрусу» була у нас Валерія Федотова. Вона створила клуб «АЛЬМА-МАТЕР», вона ж і організовувала концерти авторської пісні. А ми допомагали як могли: розклеювали афіші на заборонених стовпах на очах у здивованих міліціонерів, продавали з-під підлоги квитки, обдзвонювали величезну кількість людей, адже інтернету тоді ще не було. Ми були командою, яку очолював дуже сильний лідер. Ми були щасливі та… молоді!
За два роки організації цих концертів у нас у місті побували Сергій Нікітін, Віктор Берковський та Дмитро Богданов, Олег Мітяєв із Костянтином Тарасовим, Олександр Городницький, Леонід Сергєєв, Вадим Єгоров, Олексій Іващенко та Георгій Васильєв, Олена Камбурова, Олександр Дольський, Вадим та Валерій Міщуки. Ми були горді причетністю до цих концертів і з обожненням дивилися з-за лаштунків на наших кумирів. І навіть сиділи з ними за одним столом:) А коли Валерія Федотова поїхала до Пітера, нам стало нудно і я почала організовувати концерти сама. Ось так виникло моє друге хобі, пов’язане з авторською піснею – організація концертів та фестивалів.
…Повернуся до творчості.
Одночасно з організацією концертів у нас у клубі були й пісні та концерти та поїздки на фестивалі. Творчість була і співала! Серед нечисленних авторів та виконавців був і ансамбль «АКВАРЕЛЬ». Його створила та сама Валерія Федотова. Протягом кількох років ансамбль зазнавав якісних та кількісних змін. І ось 1999 року я стала четвертою. Ми виступили лише на одному фестивалі вчотирьох: Валерія Федотова, Максим та Ольга Бережні, Вікторія Славінська (це я!). Потім Валерія, як уже було сказано вище, поїхала в славне місто Санкт-Петербург. І ми залишилися втрьох і ансабль перетворився на тріо. Отак і співаємо донині — тріо «АКВАРЕЛЬ». Ми об’їздили всі Українські фестивалі, де скрізь стали лауреатами і… пішли у декрет… І після невеликої перерви ми відновили спільну творчість та почали їздити містами та країнами на концерти та фестивалі. У 2012 році записали наш перший диск «ПРОСТ И ЯСЕН БЕЛЫЙ СВЕТ», а в 2019 році ми записали аудіо-диск «И НАПЕТЬСЯ НЕ МОГЛИ», на якому звучать улюблені пісеньки для дітей і дорослих, які обожнюють впадати в дитинство.
Поки мої друзі, Максим та Ольга Бережні, були у декреті з двома дітьми, я встигла побувати лише в одному та у вільний час від сім’ї та роботи, спробувала вийти на сцену одна. Так почалася моя сольна кар’єра, яка потихеньку вилилася в записаний у 2011 році в аудіоальбом «ПО ЛИНИИ ЛЮБВИ». На цьому диску звучать пісні, як у сольному виконанні, так і у виконанні з моїми друзями, з якими мені пощастило колись виступати: Максим та Ольга Бережні, Олена Лебедєва, Аліна Мілованова, Майя Шенцева.
У 2016 році зі мною раптом сталася важлива подія, яка перевернула моє творче життя: я почала писати пісні на вірші моїх друзів.
Почалось все з вірша Олени Касьян, який дуже несподіванно для мене став піснею. Ця пісня увійшла в мій перший аудіоальбом, яки був записаний у 2020му році, і надала йому назву «ПИСЬМО ИЗ ПРОВИНЦИИ». В цей альбом віійшли пісні на вірші, які написали: Олена Касьян, Марія Махова, Надія Сосновська, Віталій Ковальчук, Ірина Юрчук, Тетяна Валова, Діана Коденко, Лілія Батюк-Нечипоренко, Володимир Каденко, Анастасія Сорокіна, Людмила Некрасовська, Євгенія Омельченко. Аранжування до цього альбому створив чудовий музикант та звукорежисер із Запоріжжя Олег Швидкой.
Другий авторський аудіоальбом “ПАУЗИ НА ЩАСТЯ” був записаний влітку 2022 року — під час війни…
Навіть в ту мить, коли гули сирени, народжувались пісні, які додавали життю особливого сенсу та радості. Навіть коли біда дивиться прямо в душу, спасає тиша водної гладі, промінчик сонця на зеленому листочку. В час лихої години так важливо робити маленькі паузи на щастя та радіти життю попри все! В цей альбом увійшли пісні на вірші, які написали поети: Елена Касьян, Ігор Нікітін, Віталій Ковальчук, Ірина Юрчук, Андрій Анпілов, Лілія Батюк-Нечипоренко, Анастасія Сорокіна, Валерій Марченко, Владислав Бондарьков, Лада Міллєр, Галина Пашкова, Артем Сенчило, Емілія Песочина.
На період 2024 року написано вже більше 100 пісень. Дякую моїм друзям- поетам за натхнення в творчості. Бо, як то кажуть “Спочатку було Слово!”
Мені дуже пощастило у творчості! Чого й вам бажаю!
Привет, дорогие друзья!
Давайте знакомиться ближе. Я, Виктория Славинская, родилась и живу в Днепре (Украина). Исполнитель, автор музыки, организатор фестивалей и концертов авторской песни. Играю на шестиструнной гитаре, хотя училась в музыкальной школе по классу на фортепиано.
С авторской песней я познакомилась еще в 70м каком-то затертом году, когда моя мама совсем «случайно» купила мне в подарок виниловую пластинку песен Булата Окуджавы. Я выбрала сама этот подарок, только потому, что на обложке этой пластинки красовался мужчина с гитарой. А я оооочень хотела научиться играть на гитаре. Поскольку ненавистное фортепиано, за которое меня посадили с 5 лет, уже порядком мне поднадоело. Какое же это было открытие: «Мама, мама, это я дежурю, Я дежурный по апрелю…» Так потом вдохновенно подпевали мы с моей подружкой и затирали до дыр эту пластинку.
А потом был студенческий театр «ЮНОСТЬ» при Днепропетровском университете, куда меня, еще школьницей старших классов, занесло каким-то удивительным порывом ветра. И вот тут началось: Клячкин, Визбор, Ким, Никитин, Луферов…. И закружился круговорот из песен, фамилий и судеб. И завертело меня в этом танце из стихов и нот навсегда!
Спустя много лет, в 1997 году, я пришла в клуб авторской песни «АЛЬМА-МАТЕР». Вот в нем и началось мое творческое развитие. Мы пели много «то вместе, то поврозь, а то попеременно». Мы были единым целым и почти семьей 🙂 Я и представить себе не могла, что я ДВА раза в неделю не приду в любимый клуб и не надышусь песнями и разговорами. Ах, да, и делами!!! Мы ведь организовывали концерты. Ну, «МЫ» это сильно сказано… Основным идейным вдохновителем и «директором землетрясения» была у нас Валерия Федотова. Она придумала клуб «АЛЬМА-МАТЕР», она же и организовывала концерты авторской песни. А мы помогали как могли: расклеивали афиши на запретных столбах на глазах у изумленных милиционеров, продавали из-под полы билеты, обзванивали огромное количество людей, ведь интернета тогда еще почти не было. Мы были командой, возглавляемой очень сильным лидером. Мы были счастливы и… молоды!
За два года организации этих концертов у нас в городе побывали Сергей Никитин, Виктор Берковский и Дмитрий Богданов, Олег Митяев с Константином Тарасовым, Александр Городницкий, Леонид Сергеев, Вадим Егоров, Алексей Иващенко и Георгий Васильев, Елена Камбурова, Александр Дольский, Вадим и Валерий Мищуки. В общем, весь цвет авторской песни. Мы были горды причастностью к этим концертам и с обожанием смотрели из-за кулис на наших кумиров. И даже сидели с ними за одним столом 🙂 А когда Валерия Федотова уехала в Питер, нам стало скучно и я начала организовывать концерты сама. Вот так возникло мое второе хобби, связанное с авторской песней — организация концертов и фестивалей.
…Вернусь к творчеству.
Одновременно с организацией концертов у нас в клубе были и песни и концерты и поездки на фестивали. Творчество было и пело! Среди немногочисленных авторов и исполнителей был и ансамбль «АКВАРЕЛЬ». Его придумала все та же Валерия Федотова. В течение пары лет ансамбль претерпевал качественные и количественные изменения. И вот в 1999 году я стала четвертой Мы выступили только на одном фестивале вчетвером: Валерия Федотова, Максим и Оля Бережные и Виктория Славинская (это я!). Потом Валерия, как уже было выше сказано, уехала в славный город Санкт-Петербург. И мы остались втроем и начали «соображать» на троих. Вот так и поем по сей день — трио «АКВАРЕЛЬ» . Мы объездили все Украинские фестивали, где везде стали лауреатами и … ушли в декрет… И после небольшого перерыва мы возобновили совместное творчество и начали ездить по городам и странам на концерты и фестивали. В 2012 году записали наш первый диск «ПРОСТ И ЯСЕН БЕЛЫЙ СВЕТ», а в 2019 году мы записали аудио-диск «И НАПЕТЬСЯ НЕ МОГЛИ», на котором звучат любимые песенки для детей и взрослых, которые обожают впадать в детство.
Пока мои друзья, Максим и Ольга Бережные были в декрете с двумя детьми, я успела побывать только в одном и в свободное время от семьи и работы вышла на сцену одна. Так началась моя сольная карьера, которая потихоньку вылилась в записанный в 2011 году в аудиоальбом «ПО ЛИНИИ ЛЮБВИ». На этом диске звучат песни, как в сольном исполнении, так и в исполнении с моими друзьями, с которыми мне удалось когда-то выступать: Максим и Ольга Бережни, Елена Лебедева, Алина Милованова, Майя Шенцева.
В 2016 году со мной вдруг произошло важное событие, которое перевернуло мою творческую жизнь: я начала писать песни на стихи моих друзей.
Началось все со стихотворения Елены Касьян, которое очень неожиданно для меня стало песней. Эта песня вошла в мой первый аудиоальбом, который был записан в 2020 году, и дала ему название «ПИСЬМО ИЗ ПРОВИНЦИИ». В этот альбом вышли песни на стихи, которые написали: Елена Касьян, Мария Махова, Надежда Сосновская, Виталий Ковальчук, Ирина Юрчук, Татьяна Валова, Диана Коденко, Лилия Батюк-Нечипоренко, Владимир Каденко, Анастасия Сорокина, Людмила Некрасовская, Евгения. Аранжировку к этому альбому создал замечательный музыкант и звукорежиссер из Запорожья Олег Швыдкой.
Второй авторский аудиоальбом “ПАУЗИ НА ЩАСТЯ” был записан летом 2022 года – во время полномасштабной войны…
Даже в тот момент, когда гудели сирены, рождались песни, которые придавали жизни особый смысл и радость. Даже когда беда смотрит прямо в душу, спасает тишина водной глади, лучик солнца на зеленом листочке. Во время тяжелых годин так важно делать маленькие паузы на счастье и радоваться жизни, несмотря ни на что! В этот альбом вошли песни на стихи, написанные поэтами: Елена Касьян, Игорь Никитин, Виталий Ковальчук, Ирина Юрчук, Андрей Анпилов, Лилия Батюк-Нечипоренко, Анастасия Сорокина, Валерий Марченко, Владислав Бондарьков, Лада Миллер, Галина Пашкова, Эмилия Песочина.
На период 2024 написано уже более 100 песен. Спасибо моим друзьям-поэтам за вдохновение в творчестве. Ибо, как говорится «Сначала было Слово!»
Мне очень повезло в творчестве! Чего и вам желаю!
